Теплоізоляційні властивості ніздрюватого бетону в сухому стані перш за все залежать від об'ємної маси матеріалу (щільності). Деякий вплив на теплопровідність спричиняють також структура пір і мінералогічний склад бетону. Узагальнений графік залежності теплопровідності від щільності виглядає так:
Розрахункові коефіцієнти теплопровідності, закладені в діючи норми по тепловому захисту, були встановлені в період, коли сама ідеологія теплового захисту була направлена не на збереження енергоресурсів, а на забезпечення мінімально допустимого санітарно-гігієнічного комфорту. Тому, результати випробувань бетонів зі всіх куточків країни були піддані статистичному аналізу і прийняті із забезпеченістю 92%. В результаті нормативні розрахункові коефіцієнти виявилися вищими за середні значення більш на 20% і практично не враховують особливостей сировинної бази виробників з різних регіонів.
Зараз при проектуванні теплового захисту вимоги санітарно-гігієнічного комфорту забезпечуються з не однократним запасом, при цьому більша частина всіх ніздрюватих бетонів, що виробляються або продаються в Україні, має значно меншу теплопровідність.
Середні значення теплопровідності ніздрюватих бетонів AEROC в сухому стані виглядають таким чином:
| Вид бетону | Марка бетону за середньою щільністю | Теплопровідность бетону
у сухому стані*, Вт/(м·°С), не більше
| Коефіцієнт паропроникності,
мг/(м·ч·Па),не менш
|
| Конструкційно-теплоізоляційний | D 400
| 0,10 | 0,23 |
| Конструкційно-теплоізоляційний | D 500
| 0,12 | 0,20 |
*відповідно до ТУ У В.2.7-26.6-34840150-001:2009
Знаходячись в конструкціях будівель в реальних умовах експлуатації, будь-який матеріал через два – три опалювальні сезони набуває певної вологості: сухі матеріали (мінеральна вата, керамічна цегла) зволожуються, а вологі (бетони, розчини, деревина) – висихають. В результаті можна говорити про середню вологість матеріалу за опалювальний період – «експлуатаційну» вологість. Ця вологість і є розрахунковою при визначенні реальної теплопровідності матеріалу в конструкції, яка завжди вище, ніж теплопровідність сухого матеріалу.
Експлуатаційна вологість ніздрюватих бетонів на основі кварцевого піску, у тому числі газобетону AEROC, в нашому кліматі за результатами багатолітніх спостережень складає в середньому 4-6% залежно від конструкції стіни, умов експлуатації, орієнтації по сторонах світу і ряду інших чинників.
Теплопровідність ніздрюватого бетону AEROC в умовах експлуатації:Розрахунковий коефіцієнт теплопровідності, Вт/(м.оС)*
|
| Марка бетону за середньою щільністю | При масовому водонасичені 4% (λа) | При масовом у водонасичені 6% (λб) |
D 400
| 0,117 | 0,125
|
D 500
| 0,131
| 0,142
|
*відповідно до висновку НДІБК за результатами лабораторних випробувань фрагментів стін
На теплоізоляційні властивості кладки з ніздрьобетонних блоків також впливають якість швів, їх кількість і умови експлуатації стіни.
Розчинні шви При кладці блоків на тонкошаровий клейовий розчин з середньою товщиною шва 1,5-2 мм теплотехнічна однорідність кладки наближається до одиниці і вплив розчинних прошарків на теплопровідність конструкції може не враховуватися.
При середній товщині прошарку розчину 10-12 мм теплопровідність кладки зростає приблизно на 20% (для щільності бетону 350 – 400 кг/м³), а при товщині 20 мм – на 30% і більш. Таке збільшення теплопровідності зводить нанівець головну перевагу ніздрюватих бетонів низької щільності – можливість будувати одношарову конструкцію, що задовольняє сучасним вимогам до термічного опору. Використання товарних розчинів для кладки блоків з ідеальною геометрією прзводить, по-перше, до збільшення вартості кладочних робіт, а по-друге, може призвести до необхідності додаткового утеплення стін.
Умови експлуатації газобетону
Одношарова газобетонна стіна без оздоблення (як без зовнішнього, так і без внутрішнього) може використовуватися для обгороджування приміщень з нормальним режимом експлуатації (тобто з розрахунковою відносною вологістю повітря в приміщенні в опалювальний сезон до 55%). При цьому до кінця періоду вологонакопичення приріст масового вмісту вологи в конструкціях залежно від погодних умов або не відбувається взагалі, або не перевищує 1,5%.
Для зовнішніх ніздрватобетонних стін приміщень з підвищеною вологістю повітря (душові і ванні кімнати, сауни, лазні) необхідно при внутрішньому оздобленні створити перешкоду для дифузії водяної пари з приміщення в товщу стіни. У випадку з ванними кімнатами такою перешкодою може служити кахельна плитка з паронепроникною затиркою швів. У приміщеннях лазень в якості пароізоляції краще за все використовувати фольговані матеріали (пенополіетилен, мінвата).
Зовнішнє оздоблення стін у будь-якому випадку має бути паропроникним.
При додатковому утепленні зовнішніх стін з ніздрюватого бетону, при товстошаровій штукатурці, при облицюванні стіни цеглою необхідно виконувати розрахунок такої багатошарової конструкції на опір паропроникненю за ДБН В.2.6-31:2006.
