Зовнішні впливи (перепади температури і вологості) викликають об'ємні деформації в матеріалі – теплові розширення/звуження, вологісні усадка/набухання. Це призводить до виникнення внутрішньої напруги в конструкціях. Ніздрюватий бетон має досить низький опір розтягуючій напрузі, тому висихання і пониження температур можуть призвести до утворення тріщин. Причиною виникнення тріщин може також стати недостатня жорсткість фундаменту. Волосяні тріщини, що утворюються, не впливають на несучу здатність кладки, але можуть зіпсувати зовнішній вигляд оздобленої поверхні і призвести до локальної повітропроникності стін.
При правильному проектуванні і будівництві утворення тріщин можна уникнути. Для цього кладка розділяється на фрагменти деформаційними швами або армується. В якості додаткового захисту від тріщин може бути використане армування оздоблювальних шарів скловолокнистою сіткою – цей захід запобіжить виходу тріщин на поверхню..
Схема армування навантажуваних стін
Армування
Уникнути утворення тріщин допомагає армування. Подовжня арматура бере на себе розтягуючі навантаження, що виникають при усадкових і температурних деформаціях, дозволяючи збільшувати відстань між деформаційними швами.
Арматура закладається в шви кладки або в спеціально влаштовані армопояси. Оскільки блоки AEROC призначені для укладання на тонкошаровий клейовий склад, для арматури у верхній поверхні блоків прорізаються штраби. Для штраблення можна використовувати як електричний, так і ручний інструмент. Точні місця розташування і тип армування повинні вказуватися в проекті на конкретну будівлю.
У загальному випадку слід армувати: - довгі стіни, що піддаються бічним навантаженням (наприклад, вітер або тиск грунту для заглиблених стін);
- фрагменти конструкцій з підвищеним навантаженням;
- перший ряд блоків на фундаменті;
- ряд блоків під віконними отворами (на ширину віконного отвору плюс 900 мм в кожну сторону від отвору);
- зони спирання перемичок (по 900 мм від краю отворів).
Арматура дає можливість обмежити появу тріщин в кладці. Для армування стін з блоків AEROC ми рекомендуємо використовувати арматуру класу А-ІІІ діаметром 8 мм. При армуванні важливо спочатку заповнювати штраби клейовим розчином і лише потім укладати в них арматуру – це забезпечить наявність навколо арматури захисного шару розчину. Розташовувати арматуру слід на відстані близько 60 мм від країв блоку.
При армуванні кладки товщиною 250, 300, 375 мм в кожен рівень, що армується, укладаються два прутка арматури, при товщині кладки 200 мм і менш – один.
Не можна допускати наскрізного проходження арматури через деформаційні шви.
Деформаційний шов
Оскільки кожна будівля своєрідна по своїй конструкції, неможливо дати чітких і універсальних рекомендацій по розміщенню деформаційних швів. Необхідність їх влаштування і точне розташування повинні вказуватися в проектах на конкретні будівлі. У загальному випадку деформаційні шви слід розташовувати: - між фундаментом і стінною кладкою з використанням бітумних рулонних матеріалів;
- між теплою і холодною стінами;
- при зміні товщини стіни;
- у неармованих стінах завдовжки більше 6 м (подовжнє армування стін дає можливість збільшувати відстань між деформаційними швами);
- при перетині довгих несучих стін;
- у місцях з'єднання з колонами або конструкціями з інших матеріалів;
- у місцях різкої зміни висоти стіни.
Ущільнення деформаційних швів
Деформаційні шви ущільнюються мінеральною ватою або пенополіетиленом. Зі сторони приміщення шви герметизуються еластичними паронепроникними матеріалами, із зовнішнього боку – атмосферостійкими герметиками або нащільниками. Облицювальний матеріал не повинен перекривати деформаційний шов.
Приклади виконання деформаційного шва:
|
